Новий рік

Новий рік — свято, яке відзначають багато народів відповідно до прийнятого календаря. Свято наступає в момент переходу останнього дня року в перший день наступного року.

більшості давніх народів святкування Нового року збігалося з початком відродження природи й присвячено, як правило, до березня. Усі язичницькі народи ознаменовували його богослужбовими обрядами, урочистими приношеннями й забавами. Древні єгиптяни відзначали початок нового року святом відродження Осіріса. У Стародавній Греції народ і жерці, надягнувши на себе маски, влаштовували на вулицях ходу з піснями й танцями. Жінки, що збиралися на звані вечори, займалися ворожінням.

У середньовічній Європі початок Нового Року приурочували до одного з церковних свят:

• До Різдва 25 грудня — у Франції з 753 по 987-й, у Великобританії та Німеччині до 13 століття, а також в Іспанії до 14 століття.
• До Благовіщення 25 березня — особливо популярний у Флоренції, Пізі, Кельні й Мюнстері.
• До Великодня — у Франції з 983 по 1563. Незручністю цієї системи, однак, було те, що Великдень — рухоме свято й одна й та сама дата могла виникати двічі на рік, в разі чого їх розрізняли як «після великодня» та «до великодня».
• До свята Обрізання Господнього, що припадав на 1 січня.

Давньоримська традиція святкування 1 березня зберігалась у Венеціанській республіці до 1797 року, а також тривалий час на Русі.

Протягом 16 — 17 століття в більшості країн Європи перейшли на сучасну традицію святкування 1 січня.