День рождения Йогана Людвига Рунеберга

Йо́ган Лю́двіг Ру́неберг (5 лютого 1804, Якобстад — 6 травня 1877) — фінський поет-романтик, філософ, писав шведською мовою.

Найбільш відомий цикл віршів «Оповідання прапорщика Столя» ; один із творів цього циклу — «Наша земля» став державним гімном Фінляндії. Національність — швед. (рід походить із шведської провінції Емтланд).

Народився першою дитиною в родині моряка Лоренца Ульріка Рунеберга та Анни Марії Мальм. Відзначився тим, що почав надзвичайно пізно говорити.

Освіту здобув у м. Оулу, потім у м. Вааса, пізніше навчається в Університеті Або (Турку, (1822). Тут входить до кола молодих шведських вчених-феноманів — Йогана Снельмана, Захаріаса Топеліуса. Ці люди відіграли ключову роль у фінському національному відродженні XIX ст. і, зокрема, у національному становленні Рунеберга. Також у Турку Рунеберг починає публіцистичну творчість. Проте через нестатки перериває навчання і два роки проводить у місцевості Сааріярві, де близько знайомиться з патріархальним побутом фінського селянства. Звідси він виносить романтичний образ фінського народного світу, де зберігаються неушкодженими стародавні національні традиції.

1827 Рунеберг отримує ступінь магістра і залишається в університеті (у цей час ун-т перевели з Турку до Гельсінкі) доцентом латинської літератури. З 1830 викладає риторику. Випускає першу збірку «Вірші», яка стала подією у всій шведськомовній літературі. У цей же час захоплюється фольклором, перекладає сербську народну поезію.

1831 одружується з Фредерікою Шарлоттою Тенґстрьом — вони матимуть восьмеро дітей. Сама дружина згодом також стане письменницею — авторкою історичних творів у стилі Вальтера Скотта, а один із синів, Валтер — відомим скульптором.

1833 — друга збірка віршів. 1837 — переїзд до Порвоо, де він згодом стає директором класичної гімназії.

1851 — поїздка до Швеції на зустріч із відомими скандинавськими поетами. На пропозицію залишится у Стокгольмі на вигідному місці, він сказав: «Фінляндія — бідна мати, якій потрібні всі її сини.»

1857 — закінчив роботу над новою редакцією перекладів псалмів для Лютеранської церкви1863 — Рунеберга на полюванні розбиває параліч, який приковує поета до ліжка і назавжди позбавляє можливості творити.

1876 — іноземний почесний член Петербурзької АН. Кавалер ордена святої Анни, доктор богослов'я.