Костянти́н Гео́ргійович Паустовський, радянський російський письменник, прямий нащадок гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного по батьківській лінії, його прадід Григорій Паустовський після зруйнування Січі отримав дворянство. Сам Паустовський, хоч і писав російською мовою, на запитання Миколи II відповів, що він українець (малорос), але серед предків є поляки, росіяни і турки.
Народився 31 травня 1892 року.
Мати письменника походить із православного українського шляхетського роду Височанських.
З його слів: «„Универсал“ и печать остались у нас в семье от гетмана Сагайдачного, нашего отдаленного предка. Отец посмеивался над своим „гетманским происхождением“ и любил говорить, что наши деды и прадеды пахали землю и были самыми обыкновенными терпеливыми хлеборобами, хотя и считались потомками запорожских казаков.»
У 1898–1923 жив у Києві (з перервами). У 1904–1912 роках навчався в 1-й київській гімназії, 1912 — на фізико-математичному факультеті Київського університету (в 1913 році перейшов на історико-філологічний факультет). Перші твори надрукував у київських журналах «Огни» і «Рыцарь». У 1918–1919 працював у газетах «Киевская мысль» і «Театр». 1954 відвідав Київ, працював в Ірпені поблизу Києва (написав тут розділ «Бентежна юність» автобіографічного твору «Повість про життя», де широко розкрито київську тему).
Помер14 липня 1968 у Тарусі, де і був похований.