День рождения Архипа Тесленко

Архи́п Юхи́мович Тесле́нко,  український письменник, народився 2 березня (18 лютого) 1882 року в селі Харківці Лохвицького повіту на Полтавщині в селянській родині. Навчався в Харківецькій церковній учительській школі, з якої був виключений за «вільнодумство».

Працював писарчуком у волості, в нотаря, згодом поденщиком.

У 1905 Тесленко за участь у селянських заворушеннях був заарештований, наступного року заарештований удруге і засланий спочатку на Вологодщину, а потім у Вятську губернію.

1910 року повернувся до рідного села, де хворий на сухоти й виснажений арештами й засланнями, невдовзі помер.

Архип Тесленко почав писати поезії російською мовою 1902 року, потім перейшов на українську.

Перші оповідання, написані 1904 року, були надруковані 1906 року в журналі «Нова Громада» і газетах «Громадська думка» та «Рада». Пізніше Тесленко друкував оповідання і дописи з селянського життя також у газеті «Село» та часописі «Світло».

Низка оповідань Тесленка — «За пашпортом», «Хуторяночка», «Радощі», «Наука», «Школяр» — присвячена зображенню нужденного і безправного життя українського селянства за царату. Тематично близькі до названих автобіографічні оповідання: «Немає матусі», «Поганяй до ями !», «Що б з мене було»; теж на власному досвіді написані тюремні оповідання: «На чужині», «В тюрмі». В оповіданнях «Любов до ближнього», «У схимника»  зображено служителів офіційного православія, чужих інтересам українського населення. Одним з кращих творів Тесленка є повість «Страчене життя», в якій на тлі життя бідної селянської родини показана доля дівчини-вчительки, доведеної умовами жорстокої дійсности до самогубства.

Критика своєчасно помітила визначний талант Архипа Тесленка і живу мову розповіді, в якій слідні традиції української класики (зокрема Марка Вовчка) з елементами імпресіонізму; тюремні й деякі інші оповідання Тесленка мовою і манерою розповіді близькі до ранніх оповідань Володимира Винниченка.

Твори Тесленка перевидавалися багато разів. Найповніші видання: «З книги життя» (1912, 1918, 1925), «Повне зібрання творів» (1928), «Твори» (1956) та ін.

Помер 15  червня 1911 року.